Беата Яворчик є головним економістом Європейського Банку Реконструкції і Розвитку (ЄБРР), входить до складу Виконавчого комітету Банку та консультує Президента й інших членів керівництва з економічних питань, що мають стратегічне або операційне значення для регіонів діяльності ЄБРР. Вона забезпечує інтелектуальне лідерство — як всередині Банку, так і поза його межами — з економічних питань, пов’язаних із діяльністю ЄБРР у країнах операцій.

Офіс головного економіста (OCE) під керівництвом Беати Яворчик проводить і презентує власні дослідження, представляючи Банк на високорівневих зовнішніх політичних та академічних конференціях і семінарах. Він публікує матеріали в академічних і неакадемічних виданнях та підтримує тісні зв’язки між ЄБРР і науковою спільнотою. Вона також забезпечує формування дослідницького порядку денного, який дозволяє ЄБРР залишатися на передовій у розумінні економічних і стратегічних викликів, що постають перед регіонами діяльності Банку, та сприяє виробленню ефективних політичних рішень. Офіс також відповідає за макроекономічне прогнозування. Він робить внесок у роботу підрозділу управління ризиками Банку, зокрема, у формування сценаріїв для виявлення та подолання нових ризиків і проведення стрес тестування.

Професорка Яворчик перебуває у творчій відпустці з Оксфордського університету, де вона обіймає посаду штатної професорки економіки (перша жінка на цій посаді) та є членкинею коледжу Олл Соулз. Вона є членкинею Науково консультативного комітету Інституту Ifo Мюнхенського університету, а також Виконавчого та Наглядового комітету CERGE EI у Празі.

До переходу в Оксфордський університет професорка Яворчик працювала у Світовому банку у Вашингтоні, де займалася дослідженнями, кредитними операціями та розробкою політичних рекомендацій. Професорка Яворчик спеціалізується на міжнародній торгівлі. Її наукові інтереси охоплюють чинники та наслідки припливу прямих іноземних інвестицій, вплив лібералізації сфери послуг, оцінювання програм сприяння інвестиціям, поширення шоків через виробничі мережі та ухилення від сплати імпортних мит. Її дослідження були опубліковані в American Economic Review, Journal of the European Economic Association, Review of Economics and Statistics, European Economic Review, Economic Journal, Journal of International Economics та Journal of Development Economics.

Володимир Пономаренко досліджує проблеми стратегічного управління підприємством, імітаційного моделювання, реформування вищої економічної освіти, підготовки компетентних фахівців та застосування інформаційних технологій в освіті. У 1970-х рр. був одним із піонерів імітаційного моделювання в СРСР. Є автором 400 наукових праць, зокрема, понад 100 монографій та близько 50 навчальних посібників. За наукового керівництва Володимира Степановича розробляли стратегічні програми розвитку Харківської області до 2011, 2015 та 2020-го рр. Є керівником наукової школи «Розробка систем стратегічного управління промисловим підприємством» Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця.

Серед ключових публікацій є монографії Problèmes de formation des économistes et managers compétents en Ukraine, «Розвиток вищої освіти в Україні: аспекти менеджменту та маркетингу», Some problems of the education system in Ukraine: analytics, Conceptual and model support for the development of an innovative-active university.

Марк Дж. Брандт спеціалізується на політичній та соціальній психології, дослідженні ідеологічних конфліктів та систем переконань. Його наукова діяльність зосереджена на вивченні причин та наслідків політичних, релігійних та моральних поглядів, а також на пошуку психологічних інструментів для зниження рівня соціальної поляризації та побудови толерантного суспільства. Доктор Брандт детально вивчає, як саме загрози та життєві кризи впливають на стабільність чи трансформацію політичних уподобань людей, та як ці процеси відображаються на загальних теоріях політичних настроїв і реакції суспільства на масштабні кризи.

У період 2025–2026 років обіймає посаду запрошеного дослідника у Нідерландському інституті перспективних досліджень гуманітарних та соціальних наук (NIAS). На базі інституту він очолює та реалізує комплексний науковий проєкт «Всеохопна карта взаємозв'язку між загрозами та політикою».

Зараз Брандт працює на посаді доцента кафедри психології в Університеті штату Мічиган (MSU), де також є активним учасником Лабораторії політики меншин (Minority Politics Lab) у Коледжі соціальних наук.

Марк Дж. Брандт має понад 220 наукових публікацій, розділів книг та монографій у провідних світових журналах, зокрема Psychological Science та Journal of Personality and Social Psychology.

Доктор Роланд Буффане спеціалізується на науці про складність, обчислювальній дипломатії, штучному інтелекті та багатоагентних системах. Його дослідження в Женевському університеті та на базі очолюваної ним групи Applied Complexity Group (ACG) охоплюють міждисциплінарні питання на перетині комп'ютерних, соціальних наук та штучного інтелекту. Протягом останніх років він зосереджується на застосуванні методів ШІ та підходів складних систем для вирішення викликів у міжнародних відносинах та дипломатичній практиці. Доктор Буффане досліджує проблеми соціального зараження, колективного прийняття рішень та динаміки людської поведінки.

Він обіймає посаду директора Департаменту комп'ютерних наук (факультет природничих наук) Женевського університету, а також є співдиректором Лабораторії наукової дипломатії (SiDLab), яка функціонує спільно з Федеральною вищою технічною школою Цюриха (ETH Zürich).

Роланд Буффане має численні статті в наукових журналах, розділи книг і наукові звіти, присвячені ройовому інтелекту, теорії мереж, етиці ШІ, складним урбаністичним системам та моделюванню поведінки людей у кризових ситуаціях. Його дослідження поєднують теоретичні та обчислювальні розробки з експериментальною валідацією в реальних умовах.

Він брав участь у багатьох міжнародних проєктах, співпрацював з урядовими агенціями та транснаціональними компаніями, а також є членом редакційної колегії журналу Scientific Reports видавництва Nature.

29 жовтня 2026 року

9.20 – 9.50 – реєстрація офлайн-учасників конференції (фойє Нового корпусу);
9.40 – 9.50 – приєднання онлайн-учасників конференції (Zoom-конференція);
9.50 – 10.00 – відкриття конференції, виступ ректора ХНЕУ ім. С. Кузнеця, професора Тетяни ШТАЛЬ (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
10.00 – 10.40 – виступ ключевого спікера (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
10.40 – 11.00 – виступ спікера (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
11.00 – 11.20 – виступ спікера (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
11.20 – 11.40 – виступ спікера (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
11.40 – 12.00 – виступ спікера (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
12.00 – 13.00 – перерва;
13.00 – 17.00 – виступи учасників конференції, дискусії (Захисне приміщення, Zoom-конференція);
17.05 – 17.30 – закриття конференції (Захисне приміщення, Zoom-конференція).